Січень завжди задає тон наступним 11 місяцям року. Не став винятком і перший місяць 2026-го. У швейцарському Давосі відбувся 56-й Всесвітній економічний форум, де на перших ролях були гучні заяви Дональда Трампа. Як на це реагує світ, Європа та Україна – у нашому січневому випуску.
1. Davos 2026: геополітика, економіка та AI формують нову реальність для бізнесу
56-й Всесвітній економічний форум у Давосі пройшов під сильним впливом політики США та заяв президента Дональда Трампа, що посилило відчуття нестабільності серед бізнесменів та інвесторів. Головні тези:
- Геополітика. Європейські лідери говорили про ослаблення довіри до США та потребу швидших і автономніших рішень. Україна залишалась у фокусі, але перспективи мирної угоди учасники оцінюють як невизначені.
- Ринки та економіка. Загроза нових торговельних мит та ризики переоцінки технологічних активів стримують інвестиційні настрої. Бізнес дедалі частіше говорить про диверсифікацію ринків.
- Штучний інтелект. AI став центральною темою форуму. Компанії очікують змін у зайнятості та бізнес-моделях, водночас зростає дискусія щодо регулювання і соціальних наслідків.
- Енергетика. Адміністрація США робить акцент на нафті й газі, критикуючи витрати на «зелену» енергетику, хоча паралельно звучать аргументи про потенціал відновлюваних джерел для покриття зростаючого попиту.
- Оборона та безпека. На тлі глобальної напруги учасники очікують зростання оборонних бюджетів у Європі та США, що може стати окремим драйвером економічної активності у 2026 році.
2. Інвестиції в «зелені» технології б’ють рекорди
Попри розворот США в бік нафти й газу та критику витрат на «зелену» енергетику реальність свідчить про інше. У 2025 році глобальні інвестиції в перехід до відновлюваної енергетики та електрифікації зросли на 8% і досягли рекордних $2,3 трлн.
Найбільші кошти було спрямовано на відновлювану енергетику та електромережі ($1,2 трлн), а також на електрифікований транспорт ($893 млрд). Майже половину всіх інвестицій забезпечив Азійсько-Тихоокеанський регіон, тоді як у Європейському Союзі вкладення зросли на 18%, а у США – лише на 3,5% через скорочення державної підтримки.
Водночас нинішніх обсягів інвестицій усе ще недостатньо. За оцінками аналітиків, для досягнення кліматичних цілей щорічні вкладення мають зрости приблизно до $5,2 трлн. Це означає, що попри рекордні суми, фінансування «зеленого» переходу поки не відповідає заявленим цілям.
3. Rheinmetall готує європейську альтернативу Starlink для військових
Німецький оборонний концерн Rheinmetall разом із супутниковим виробником OHB обговорюють участь у тендері на створення захищеної супутникової мережі для Бундесверу. Йдеться про систему супутникового інтернету на низькій навколоземній орбіті (LEO), яку в німецьких урядових колах неофіційно називають «військовим аналогом Starlink».
Проєкт може стати частиною масштабної програми інвестицій Німеччини у військові космічні технології з загальним бюджетом до €35 млрд. Його ключова мета – створення суверенної інфраструктури зв’язку та зменшення залежності від комерційних супутникових сервісів іноземного походження.
Партнерство перебуває на початковій стадії, однак у разі успіху передбачає багатомільярдний контракт і формування власної європейської системи військового супутникового зв’язку, орієнтованої на потреби оборони та безпеки.
4. Україна презентувала оборонну стратегію на 2026 рік із бюджетом $120 млрд
Під час конференції OFDEF (Ukraine Defence Industry Forum – Форум оборонної промисловості України) наша держава презентувала оборонну стратегію на 2026 рік. Вона передбачає захист українських міст і критичної інфраструктури, стабілізацію лінії фронту, ураження логістики противника на оперативній глибині та удари по стратегічних об’єктах. Для реалізації стратегії у 2026 році необхідно $120 млрд, повідомило Міністерство оборони 26 січня.
Половину цієї суми Україна планує забезпечити з державного бюджету та позик Європейського Союзу, ще $60 млрд очікується від партнерів у форматі безпекової допомоги. Серед пріоритетних напрямів – системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети до них, артилерійські боєприпаси збільшеної дальності та безпілотні літальні апарати. Так, у сфері безпілотних технологій Україна планує у 2026 році виробити понад 7 млн дронів.
5. «Нафтогаз» збільшив імпорт електроенергії з Європи до 50%
Через пошкодження інфраструктури та енергетичну кризу «Нафтогаз» збільшив імпорт електроенергії з Європи. Частка імпорту вже перевищує 50% споживання підприємств групи в опалювальний сезон 2025/26.
Такі дії стали наслідком урядових рішень, ухвалених 16 січня, які передбачають збільшення імпорту електроенергії, спрощення та прискорення підключення резервних джерел генерації, а також створення умов для оперативного нарощення імпорту як для державних компаній, так і для бізнесу.
Окремо уряд доручив державним підприємствам, зокрема «Укрзалізниці» та НАК «Нафтогаз», забезпечити закупівлю електроенергії з Європи в обсязі не менше ніж 50% від загального споживання в опалювальний сезон.
6. Фільм «Ну мам» показав найкращий старт серед українських стрічок з 2022 року
Комедія українських кінематографістів «Ну мам» вийшла в прокат 22 січня і за перший вікенд зібрала 15,7 млн грн, за даними дистриб’ютора Green Light Films. Фільм подивилися 84 000 глядачів. З урахуванням допремʼєрних показів бокс-офіс стрічки становить 16 млн грн і 86 000 проданих квитків.
Це найкращий результат стартового вікенду серед українських фільмів з 2022 року, за винятком анімаційного фільму «Мавка». «Ну мам» випередив за стартовими зборами фільми «Потяг у 31 грудня» (12,4 млн грн) та «Антарктида» (12,1 млн грн).
«Ну мам» – перший кінопроєкт студії «Київфільм», заснованої інфлюенсером і підприємцем Євгеном Таллером. Фільм знято у форматі альманаху та складається з шести історій про взаємини матерів і дітей. У ролях – Наталія Сумська, Олена Кравець, Ада Роговцева, Остап Ступка та Ахтем Сеітаблаєв. Режисер стрічки – Олег Борщевський.
7. У США стартував перший суд проти Meta, TikTok і YouTube
У Каліфорнії розпочався перший суд присяжних у справах проти Meta, TikTok і YouTube, в яких батьки звинувачують соцмережі у навмисному формуванні залежності в підлітків та погіршенні їхнього психічного здоров’я. Позови стосуються використання елементів дизайну, спрямованих на максимальне утримання уваги: нескінченної стрічки, автозапуску відео, сповіщень і лічильників вподобань.
Справу-індикатор розглядають у суді округу Лос-Анджелес, а загалом з 2022 року подібні позови подали десятки штатів, шкільні округи та сотні сімей. Якщо суди підтримають позивачів, це може призвести до змін у дизайні соціальних платформ, розширення відповідальності технологічних компаній і перегляду підходів до роботи з підлітковою аудиторією.
Кожного місяця ми збираємо ключові події зі світу бізнесу та маркетингу, щоб дати цілісну картину того, що справді впливає на ринки, бренди та споживачів. Якщо маєте власні спостереження, кейси або теми, які варто включити до наступних випусків, будемо раді вашому фідбеку.
А якщо вашому бренду потрібен маркетинг без хаосу – з чіткою логікою, даними та результатом – команда Myka Agency завжди поруч.